789-06-41; 094 945-66-41
063 137-51-07; 097 224-18-30
067 208-38-34

ОНОВЛЕНІ КОМЕНТАРІ ДО ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ПРОЕКТУ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

14 февраля 2017 г.

 

 

 

 

 

ОНОВЛЕНІ КОМЕНТАРІ

ДО ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ

ПРОЕКТУ ПОДАТКОВОГО

КОДЕКСУ УКРАЇНИ

 

(пропонується запровадити з 1 січня 2018 року)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

2017

 

 

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ..................................................................4

РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ........................6

РОЗДІЛ III. ПОДАТОК НА ВИВЕДЕНИЙ КАПІТАЛ.............................................9

РОЗДІЛ IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ........................................10

РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ...................................................15

РОЗДІЛ VI. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК.................................................................18

РОЗДІЛ VII. ПЛАТЕЖІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ...20

РОЗДІЛ VIII. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ....................................................................22

Глава 1. ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ............................................................22

Глава 2. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ.......................................................................... 24

РОЗДІЛ IX. ОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ОПОДАТКУВАННЯ.......................................25

РОЗДІЛ X. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК.........................................26

РОЗДІЛ XI. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ............................................................27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропонується запровадити з 1 січня 2018 року

Протягом останніх років численні зміни, які вносяться або плануються до внесення в Податковий кодекс України, дозволяють врегульовувати лише «точково» окремі проблемні питання адміністрування  конкретних податків, але не вирішують загальну проблему вдосконалення податкової системи

України шляхом її лібералізації, а саме: скорочення кількості податків і зменшення їх ставок, що дасть можливість виходу економіки України з «тіні», і, таким чином, забезпечать збільшення надходжень до бюджету. Вони, як правило, безсистемні, носять «косметичний характер» або виправлення допущених раніше помилок, не зменшують податковий тиск на бізнес, не забезпечують введення мораторію на внесення змін до податкового законодавства тощо.

Асоціація платників податків України з урахуванням пропозицій підпорядкованих Територіальних відділень з усіх регіонів України, бізнес-середовища, 23 профільних громадських організацій у відповідних галузях економіки України підготувала проект ліберального Податкового кодексу України, оновлені коментарі до основних положень якого наведені в даній брошурі.

Одним із ключових моментів проекту Податкового кодексу України є новий підхід до системи оподаткування, яку пропонується зробити ліберальною, зрозумілою, прозорою.

Зокрема, замість існуючих на сьогодні 13 податків пропонується залишити 9 податків, а саме:

5 загальнодержавних податків:

податок на додану вартість;

податок на доходи фізичних осіб;

податок на виведений капітал;

акцизний податок;

платежі за використання природних ресурсів (плата за користування надрами для видобування корисних копалин; плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних із використанням корисних копалин;

плата за використання водних ресурсів).

4 місцевих:

податок на нерухомість;

плата за землю;

сільськогосподарський податок;

податок з фізичних осіб — підприємців зі статусом мікробізнесу та малого бізнесу.

А також мито, яке справляється відповідно до Митного кодексу України.

Асоціацією підтримано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал», яким пропонується замінити податок на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Податок на виведений капітал дозволить показувати реальний прибуток, реальну звітність, зупинити відтік капіталу, оздоровити економіку країни.

Асоціацією платників податків України пропонується нова зважена Концепція стосовно оподаткування фізичних осіб.

Так, з метою комплексного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці — як матеріального, так і операційного, детінізації заробітної плати та легалізації трудових відносин, пропонується об’єднання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску в один податок — податок на доходи фізичних осіб. З 1 січня 2020 року Концепція передбачає встановлення єдиної ставки для податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20%.

Проектом Податкового кодексу передбачено скасування військового збору.

В частині податку на додану вартість запропонованим Податковим кодексом передбачено покращення процедури відшкодування податку на додану вартість.

Для стимулювання бізнесу, а також для залучення іноземних інвестицій пропонується встановити мораторій на внесення змін до Податкового кодексу протягом трьох років з моменту набрання ним чинності.

 

 

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

З метою запровадження нового підходу до визначення поняття податкових органів та їх повноважень, пропонується наступний перелік відносин, на які поширюється даний Кодекс, оскільки сплата податків не має апріорі розглядатись як тягар для платника, а контролюючий орган має стати на допомозі платникам, коли у останніх виникають питання, пов’язані з оподаткуванням.

 

Даний Кодекс регулює владні відносини по встановленню, введенню і порядку обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, а також відносини між державою в особі уповноважених органів та платником податків (податковим агентом, представником), пов'язані з виконанням податкового зобов'язання.

 

Передбачено принципово важливі та необхідні права для платника податків:

  • отримувати інформацію стосовно себе, яка наявна в контролюючого органу;
  • вимагати та одержувати відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб);
  • не пред'являти правоохоронним та іншим контролюючим органам, крім фіскальних, документи, пов'язані з визначенням об'єктів оподаткування, обчисленням та сплатою податків, за винятком випадків, коли такі повноваження передані цим Кодексом іншим органам;
  • вимагати письмову інформацію про наявність підстав для здійснення податкового контролю щодо себе;
  • надавати фіскальному органу відповідні пояснення під час здійснення заходу податкового контролю;
  • не виконувати протизаконні акти або вимоги контролюючих органів;
  • використовувати фото-відео зйомку процесу проведення перевірки з метою фіксації процедури її проведення;
  • обовязково вести Журнал реєстрації перевірок, з метою недопущення проведення несанкціонованих та повторних перевірок.

З метою поліпшення становища платника податків в податкових взаємовідносинах передбачено для контролюючого органу обов’язок:

здійснювати повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум;

- проводити вивчення, аналіз та оцінку фактів порушення податкового законодавства України та здійснювати відповідні заходи щодо усунення причин і умов, що призвели до вчинення правопорушення;

- негайно підтверджувати отримання листів і передбачених цим Кодексом інших документів, безпосередньо переданих платником податку.

Проблеми розкрадання та недоцільного використання коштів з державного бюджету є актуальними на сьогодні. Тож, коли з Державного бюджету відшкодовується шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, пропонується шкоду, завдану неправомірними діями посадових (службових) осіб контролюючих органів, відшкодувати за рахунок коштів державного бюджету, а державний орган може звернутись до особи, неправомірними діями якої завдана така шкода, з вимогою про відшкодування понесених витрат.

Пропонується стислий перелік принципів податкового законодавства України для полегшення розуміння податкової системи в цілому.

Для розвитку благоустрою міст України та з метою залучення спроможних платників податків здійснити внесок в розбудову та підтримання рідного міста надається можливість місцевим радам надавати податкові пільги платникам податків, які здійснюють життєзабезпечення міста, в межах сум, що надходять до їх бюджетів.

 

 

РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ

 

Через великі проблеми, що виникають у роботі контролюючих органів щодо «встановлення» відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) без виїзду на адресу платника та через зловживання контролюючого органу фіксацією такої відсутності, пропонується новий підхід щодо визначення місця діяльності та місця управління платника податку.

Місцем діяльності платника податків визнаються його місцезнаходження, зазначене в установчих документах (статуті, договорі, положенні) або місце його державної реєстрації.

У разі відсутності належної інформації та неможливості визначення місця діяльності платника податків,  місцем його знаходження вважається місце управління.

Платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити своє місце діяльності.

Місцем діяльності платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї юридичної адреси.

Місцем управління платника податків визнається місце його фактичного управління, тобто місце, де директорат (адміністрація, дирекція, правління, центральна бухгалтерія чи інший подібний орган управління), який  виконує функцію управління відповідно до установчих документів (статуті, договорі, положенні).

В зв’язку з введенням нових положень про місце діяльності та місце управління платником податків впроваджується обов’язок платника податків повідомляти контролюючий орган за місцем обліку про зміну місця діяльності та/або місця управління платником податків у термін до                         10 календарних днів.

 

Якщо платник податків не повідомив контролюючий орган про своє місце управління у встановленому цим проектом Кодексом порядку, а у контролюючого органу  наявна документально підтверджена та достовірна інформація про місце управління, контролюючий орган зобов’язаний:

  • щодо платників податку на додану вартість - виключити їх з реєстру;
  • щодо всіх інших суб’єктів – звернутись до суду із позовом про припинення юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Пропонується встановити обов’язок контролюючого органу надавати податкові консультації в письмовому та електронному вигляді протягом                  10 календарних днів, які мають рекомендаційний характер з метою недопущення двоякості розумінь норм права, оскільки письмовий чи електронний вигляд консультації є доказом відповідної позиції чи думки контролюючого органу.

В проекті Податкового кодексу України Асоціацією виключено поняття «зустрічна звірка». Слова “зустрічна звірка” не повинні бути для бізнесу оманою, під якою фіскальні органи приховують «четвертий» вид перевірок через письмові запити до платника податків, на який слід давати відповідь протягом місяця.

 Тож, пропонується надати контролюючому органу право збирати і отримувати інформацію шляхом направлення письмового запиту.

Такий запит оформлюється на бланку контролюючого органу та підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою)  і повинен містити:

1)  підстави для надіслання запиту, з посиланням на конкретну статтю цього Кодексу, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) опис інформації, що запитується та перелік документів, що  її підтверджують;

3) конкретні факти (обставини) господарських операцій стосовно яких контролюючий орган має сумніви або конкретні правочини (господарські операції тощо) щодо яких повинні бути надані пояснення;

4) дані по конкретному, індивідуально визначеному контрагенту;

5) печатку контролюючого органу.

Виключно за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1)        за результатами аналізу інформації, пов’язаної з оподаткуванням, отриманої в установленому цим Кодексом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового та митного законодавства;

2)        для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 26 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3)        виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях (уточнюючих розрахунках), поданих платником податків;

4)        щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 153.1 статті 153 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

6) у разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування;

7) виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Контролюючий орган має право офіційно направити запит платнику податків з підстав визначених підпунктами 6,7 статті 31 не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Для полегшення можливості своєчасного повернення надмірних/помилкових сплачених сум з бюджету встановлюється, що контролюючий орган не пізніше 10 робочих днів з дня подання платником податків заяви про повернення надмірних/помилкових сум з документальним підтвердженням зобов’язаний скласти та подати висновок про повернення сум коштів. Дана норма має усунути зловживання контролюючими органами, які є сьогодні у вигляді звичайної відписки про відсутність підстав для складення висновку та передачі його до органів казначейства. Це має бути їх обов’язок, адже тепер, не виконавши норми закону, особу, яка прийняла дане рішення, можна буде притягнути до відповідальності.

Однією з найболючіших проблем платників податків є розірвання контролюючими органами договорів про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Особливо принциповим це питання постає для платників ПДВ, які мають право подавати податкову звітність виключно в електронній формі і у випадку розірвання договору фактично втрачають можливість звітувати перед контролюючими органами та реєструвати податкові накладні і, як наслідок, втрачають право на формування податкового кредиту. Такі наслідки негативно впливають не тільки на самого платника податків, але і на його відносини с контрагентами.

Фахівці Асоціації, опрацювавши різносторонньо дане питання запропоновано в проекті Податковому кодексу позбавити контролюючий орган розривати договори про визнання електронних документів в односторонньому порядку раз і назавжди, оскільки сторони у податкових взаємовідносинах мають співпрацювати між собою, перевага контролюючого органу над платником податків є недопустимою.

Асоціація пропонує в проекті Податкового кодексу України ліберальний підхід стосовно прийняття податкової звітності. Так, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу, який зобов’язаний перевірити декларацію на відповідність вимогам статей Податкового кодексу тільки в частині заповнення реквізитів.

Якщо при перевірці декларації контролюючим органом встановлено невідповідність в частині заповнення реквізитів, контролюючий орган зобов’язаний не пізніше трьох календарних днів, який розпочинається з дня граничним строком подання декларації в письмовому чи електронному вигляді направити платнику податків повідомлення про усунення виявлених недоліків в строк до 5 календарних днів, перебіг якого починається з наступного дня після отримання такого повідомлення.

У разі усунення платником податків недоліків податкової декларації у встановлені цим Кодексом строки, декларація вважається поданою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Якщо платником податків не усунуто вказаних в повідомленні недоліків у встановлений термін, контролюючий орган приймає рішення про відмову у прийнятті податкової декларації.

Для створення позитивного клімату для українського бізнесу необхідно ліквідувати тиск контролюючих органів надавши платникам податків можливість працювати чесно та добросовісно сплачувати податки. З цією метою  контролюючим органам надається право проводити камеральні, документальні планові, позапланові та фактичні перевірки. В проекті передбачається доступ контролюючого органу при проведенні перевірки виключно до об’єкта перевірки, який обов’язково вказується в наказі та повідомленні (для документальних планових та фактичних), з зазначенням конкретної назви платника та адреси об’єкту.

Документальна планова  виїзна перевірка:

  • передбачається у плані-графіку проведення планових документальних виїзних перевірок, який оприлюднюється на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику не пізніше, ніж за 40 робочих днів до початку проведення перевірки;
  • право на проведення документальної планової виїзної перевірки виникає у контролюючого органу виключно у випадку, коли платнику податків вручено особисто під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку та завершення проведення такої перевірки, конкретної назви платника податків та його адреси:
  • для великих платників податків не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня проведення зазначеної перевірки;
  • для всіх інших платників не пізніше ніж 15 робочих днів до дня проведення зазначеної перевірки.
  • перевірці підлягають виключно оригінали;
  • перевірки проводяться виключно в режимі роботи платника податків;

Тривалість документальної планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, щодо інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Перевірка має розпочатись не пізніше 30 днів з дня вручення повідомлення про проведення перевірки платнику податків.

Якщо в цей строк перевірка не розпочата, повідомлення про проведення перевірки вважається недійсним.

Проектом Кодексу передбачена можливість зупинення документальних перевірок:

якщо продовжувати документальну планову або позапланову перевірку неможливо з огляду на дії непереборної сили та на незалежні від волі людини обставини або у зв’язку з виникненням інших питань, що належать до компетенції контролюючих органів: необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів, а також тривалої хвороби або звільнення працівника контролюючого органу, які сталися під час проведення перевірки, керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) приймає рішення про зупинення перевірки на підставі доповідної записки посадової (службової) особи, яка проводить перевірку або заяви платника податків, яке оформлюється відповідним наказом. Копія наказу про зупинення проведення перевірки (документальної планової або позапланової) вручається під розписку платнику податків або його уповноваженому представнику.

Перевірка поновлюється з усуненням причин, які стали підставою для її зупинення, але у будь-якому випадку перевірка не може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів.

Загальний термін проведення таких перевірок з урахуванням строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

Документальна позапланова перевірка:

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом:

а) якщо платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий обґрунтований письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються конкретні порушення цим платником податків, протягом 30 календарних днів, наступним  за днем надходження запиту, відповідно вимог пункту 31.3. статті 31 цього Кодексу;

б) платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків та звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

в) у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";

г) платником податків подано в установленому порядку до контролюючого органу  заперечення до акту перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 45.7 статті 45 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

 Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

 - у разі розгляду заперечення до акту перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 45.7 статті 45 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

д) у разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу, які проводили документальну перевірку платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в зв’язку з проведенням даної перевірки;

е) розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву суб’єктом господарювання щодо його перевірки, в зв’язку зі  зняттям його з обліку платника податків.

Фахівці АППУ вважають, що проведення позапланової документальної перевірки передбачене чинним ПКУ за рішенням суду (слідчого судді) є незаконною дією.

На практиці, діючи «у зв’язці» із працівниками контролюючого органу, судді зловживають своїми повноваженнями, здійснюючи тиск на платників податків. Але проблема пов’язана не з наявністю цих повноважень, а з відсутністю доброчесності та компетентності суддів, яким ці повноваження надані. Фахівці Асоціації мають надію, що вирішенням цієї проблеми буде успішне проведення судової реформи і оновлення суддівського складу. Гострота проблеми спричинена насамперед «легкістю», з якою можливо ініціювати таку перевірку – оскільки підстава перевірки та її наслідки містяться у різних законодавчих площинах, що спричиняє чималі труднощі платникам податків у протидії свавіллю податківців.

Практика проведення документальних позапланових перевірок у межах кримінального провадження стала настільки поширеною, що ЗМІ описують випадки, коли в одній справі було призначено близько 1000 перевірок, більшість із яких є реально діючими. Але все це незаконно  з наступних причин:

виходячи з того, що нормами КПК України до компетенції слідчого судді не віднесено розгляду клопотань про призначення податкової перевірки. Проведення податкової перевірки не віднесено законодавцем до переліку заходів забезпечення кримінального провадження.

Така невідповідність знівельована судовою практикою, однак по суті вимагає негайного усунення, шляхом внесення відповідних змін до ст. 93, 131, 309 КПК України, або від відповідного роз’яснення Пленуму Верховного Суду України. 

Фахівці Асоціації вважають, що призначення документальних  позапланових перевірок у межах кримінального провадження – це інструмент тиску на бізнес.

Тому, «отримане судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону» в Проекті ліберального Податкового кодексу України, розробленого фахівцями Асоціації не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Для посадових (службових) осіб  під час проведення перевірок підставами для висновків є виключно:

  • документи, визначені Кодексом;
  • наявна податкова інформація;
  • експертні висновки;
  • судові рішення, які не підлягають оскарженню та безпосередньо стосуються платника податків, який перевіряється органами Державної фіскальної служби України;
  • узагальнюючі, індивідуальні податкові консультації.

Фактична перевірка:

  • тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 3 робочих днів, продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 2 робочі дні;
  • перевірці підлягають лише ті об’єкти, які вказані в наказі про проведення перевірки та в повідомленні про її проведення.

 

 

РОЗДІЛ III. ПОДАТОК НА ВИВЕДЕНИЙ КАПІТАЛ

 

Асоціація платників податків України підтримує проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал»), яким пропонується викласти Розділ ІІІ Податкового кодексу України в новій редакції, замінивши податок на прибуток підприємств податком на виведений капітал. (автори законопроекту експерти в галузі оподаткування Т.С.Шевцова та О.О.Шемяткін).

ПнВК дозволить показувати реальний прибуток, реальну звітність, тому що кошти, що реінвестуються в бізнес, і прибуток, який залишається в обороті підприємств, не оподатковуються. Оподаткуванню підлягають лише кошти, які виводяться із бізнесу.

Якщо кошти виводяться власником шляхом виплати дивідендів, то застосовується ставка 15% до суми виплати. Якщо кошти виводяться в іншій спосіб (прирівняні платежі – відсотки роялті, фінансові допомоги, донарахування за правилами трансфертного ціноутворення,  тощо), то застосовується ставка 20%.

Ще один важливий аргумент – контролюючі органи втратять підстави для перевірки бухгалтерського обліку підприємств. Вони зможуть перевіряти тільки частину зовнішніх операцій (не перевіряються платежі між юридичними особами в межах країни, адже гроші “не виходять” з економіки України). Втратять фіскальне значення такі поняття як “фінансові результати” та “витрати” – бухгалтерський облік стає винятково питанням власне підприємства. Не буде підстав для перевірок щодо правильності нарахувань витрат, не буде претензій і штрафів.

Закон гарантує можливість мати успішний бізнес, оскільки будь-який бізнес є успішним, коли він вільний від надмірного тиску держави.

 

РОЗДІЛ IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

Асоціація платників податків України, з метою комплексного зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці – як матеріального (зменшення розміру податків та зборів, якими обкладається заробітна плата), так і операційного (спрощення пов’язаних з оплатою праці процесів і процедур), детінізації заробітної плати та легалізації трудових відносин, пропонує об’єднати податок на доходи фізичний осіб та  єдиний внесок в один податок – податок на доходи фізичних осіб та встановити єдину його ставку.

Запропонована концепція є зваженою, і тому має поступове її впровадження, в результаті чого передбачається зменшення ставки та встановлення з 01 січня 2020 року єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20% щодо доходів у вигляді:

а) заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», або інших виплат і винагород, які (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг);

б) доходів фізичної особи — підприємця, отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

в) доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

 

Тимчасово, у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, ставка

податку на доходи фізичних осіб встановлюється у розмірі 32 %.

Протягом даного періоду податок щодо доходів у формі заробітної  плати та доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) осіб нараховуватиметься, утримуватиметься та сплачуватиметься (перераховуватиметься) наступним чином:

18 % за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі;

14 % податковим агентом (роботодавцем) і за його рахунок.

 

Тимчасово, у період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, ставка

податку на доходи фізичних осіб встановлюється у розмірі 28 %.

Протягом даного періоду податок щодо доходів у формі заробітної  плати та доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) осіб нараховуватиметься, утримуватиметься та сплачуватиметься (перераховуватиметься) наступним чином:

18 % за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі;

10 % податковим агентом (роботодавцем) і за його рахунок.

 

На період з 01.01.2020 року ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється у розмірі 20 %.

За рахунок зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці у роботодавців не виникатиме необхідності у встановленні низьких ставок заробітної плати. Світ вже має успішний досвід інтегрування такої концепції. Наприклад, у Грузії, соціальних зборів та податків не існує, а встановлений лише податок на доходи фізичних осіб, загальна ставка якого становить 20 %.

Пропорції розподілу об’єднаного податку на доходи фізичних осіб, починаючи з 2018 року будуть встановлюватися на базі макро- та мікроекономічних показників бюджету відповідного року.

 

Для незарплатних доходів пропонуються ставки податку - 10 %, 5%, 0%.

 

З метою зменшення податкового навантаження на громадян, які мають низький рівень дохідності, пропонується введення додаткового виду податкової знижки (загальна податкова знижка) для будь-якого платника податку у вигляді неоподатковуваного мінімуму податком на доходи фізичних осіб в розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати в розрахунку на місяць за умови, що розмір доходів, отриманих у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород) протягом місяця не перевищуватиме 2-х розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

 

Спеціальна податкова знижка – зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на документально підтверджену суму (вартість) витрат дозволених до включення до такої податкової знижки у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, зокрема: частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, суми витрат на здобуття середньої професійної або вищої освіти, суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, суми витрат у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу тощо.

 

З метою спрощення адміністрування податку - змінити порядок обчислення та підстави надання діючої податкової соціальної пільги трансформувавши її у податкову соціальну пільгу.

 

 

Податкова соціальна знижка – зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати платника податку, який:

  • утримує дитину-інваліда віком до 18 років;
  • утримує двох чи більше дітей, в тому числі дитину – інваліда, віком до 18 років,

 на розмір неоподатковуваного мінімуму податком на доходи фізичних осіб - 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Право на податкову соціальну знижку надаватиметься додатково до права на загальну та звичайну податкові знижки одному із батьків у розрахунку на кожну дитину.

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної знижки одному з батьків, визначатиметься як добуток 24 розмірів мінімальної заробітної плати в розрахунку на рік та відповідної кількості дітей (діюче законодавство визначає граничний розмір доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги, шляхом застосування коефіцієнту 1,4 до розміру прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи та встановлює його розмір у  2016 р. — не більше 1930 грн., у 2017 р. — не більше 2240 грн.  у розрахунку на місяць, а розмір неоподатковуваного доходу у 2016 р — 689 грн., у 2017 р. — 800 грн.  у розрахунку на місяць).

 

З метою зниження податкового навантаження на пересічних громадян, забезпечення соціальної справедливості та зниження соціальної напруги в суспільстві, запропонований Проект передбачає:

? звільнення від оподаткування суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, не залежно від їх розміру;

? звільнення від оподаткування стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, не залежно від її розміру;

? звільнення від оподаткування суму, що сплачується будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за підготовку чи перепідготовку студента чи/або працівника, не залежно від їх розміру;

? звільнення від оподаткування таких пасивних доходів як проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок тощо.

 

Крім того, Проект передбачає:

 послаблення умов щодо оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна: пропонується звільняти від оподаткування дохід з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна за однієї умови – перебування об’єкта нерухомого майна у власності платника податку понад два роки (згідно діючого законодавства звільняється від оподаткування дохід від продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна при одночасному дотримані платником податку двох умов:

1) продаж (обмін) об’єкта нерухомості здійснюється не частіше одного

разу протягом звітного податкового року;

2) об’єкт нерухомості перебуває у власності платника податку понад три роки);

? звільнення від оподаткування доходу від спадщини, який отримується фізичною особою від членів сім’ї ІІ ступеня споріднення (від рідних братів та сестер, діда, баби, онуків). Згідно діючого законодавства звільняється від оподаткування лише спадщина, отримана від осіб І ступеня споріднення (від батьків, чоловіка або дружини, дітей.

 

 

 

РОЗДІЛ V. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

 

  1. Зберігається класична система справляння податку на додану вартість із урахуванням особливостей системи електронного адміністрування податку.

2.Редакцією Кодексу передбачаються зміни порядку оподаткування суб’єктів мікробізнесу та малого бізнесу.

В зв’язку із зазначеним, змінюються норми щодо порядку реєстрації платником податку на додану вартість та виключення із Реєстру платників податку на додану вартість таких суб’єктів господарювання.

  1. Зміни, які пропонуються в частині відшкодування, базуються на покращенні процедури відшкодування податку на додану вартість, партнерських стосунках бізнесу і влади в особі податкових органів. Цей механізм повинен стати методом боротьби за повноту і «чистоту» відшкодування платникам податку на додану вартість.

 Нормами проекту ліберального Податкового кодексу України встановлюється, що першочерговому включенню до такого Реєстру, який формується  в хронологічному порядку, підлягають непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені  платниками податку до бюджетного відшкодування  за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2016 року.

Камеральна перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації в порядку черговості реєстрації заявок на відшкодування в автоматизованому Реєстрі заявок.

За результатами проведення камеральної перевірки з питання правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ складаються наступні документи:

- довідка, у разі відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (у повному обсязі) із зазначенням «порушень не виявлено» та  підтвердженням правомірності нарахування такого відшкодування з обов’язковим вказанням суми ПДВ, яка підлягає до відшкодування з Державного бюджету України;

 - акт, у разі встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ з висновком в акті перевірки про відмову в наданні бюджетного відшкодування ПДВ в повному обсязі, який направляється за адресою (місцем діяльності, місце управління) платника податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку, за умови використання платником податку електронного кабінету, не пізніше граничного терміну проведення камеральної перевірки з пропозицією надати заперечення (пояснення) та документальне підтвердження (завірені копії документів) щодо виявленого порушення протягом 10 календарних днів.

У випадку, встановлення факту часткового заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний:

      1) скласти відповідну довідку з зазначенням «порушень не виявлено» та  підтвердженням правомірності нарахування відшкодування з обов’язковим вказанням суми податку на додану вартість, яка підлягає до відшкодування з Державного бюджету України;

2) скласти відповідний акт, у разі встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ з висновком про відмову в наданні бюджетного відшкодування ПДВ в вказанням конкретної суми, який направляється за адресою (місцем діяльності, місцем управління) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку, за умови використання платником податку електронного кабінету, не пізніше граничного терміну проведення камеральної перевірки з пропозицією надати заперечення (пояснення) та документальне підтвердження (завірені копії документів) щодо виявленого порушення протягом 10 календарних днів.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою з дня, наступного за днем закінчення проведення камеральної перевірки.

Фахівцями Асоціації пропонуються наступні важливі нововведення для платників податків.

Право платника податку на бюджетне відшкодування не може бути поставлене в залежність від проведення або не проведення перевірок контрагентів до кінцевого продавця товарів (послуг).

Платник податків-покупець не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань по сплаті податку шляхом позбавлення покупця права податкового кредиту із застосуванням штрафних санкцій.

У  разі виявлення контролюючим органом невиконання постачальником своїх обов’язків як платника податку на додану вартість, контролюючий орган за місцем обліку такого платника податків зобов’язаний вжити відповідні заходи щодо цього постачальника, з метою стягнення з нього належних платежів до Державного бюджету України.

Загалом вирішення проблеми відшкодування податку на додану вартість підприємствам є актуальною з метою ефективного засобу подолання проблеми заборгованості з бюджетного відшкодування та боротьби з корупцією.

Не дивлячись на те, що нормами нині діючої редакції Податкового кодексу України, передбачено, що податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту, при практичному застосуванні цієї норми у платників податку виникають непорозуміння з контролюючими органами, які поряд з наявністю податкової накладної вимагають підтвердження здійснення господарської діяльності контрагентом тощо.

З метою уникнення проблем при формуванні податкового кредиту, тим більше в умовах застосування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, пропонується уточнити редакцію відповідної норми в проекті ліберального Податкового кодексу згідно з якою податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг виключною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребує додаткового підтвердження.

Останнім часом широкого застосування набули факти розірвання контролюючими органами в односторонньому порядку Договорів про подання електронних документів.

Це призводить до того, що сумлінні платники податку на додану вартість-продавці  втрачають можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а покупці – права на податковий кредит.

Законом України  ”Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” передбачена можливість блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Асоціація платників податків України вважає, що це призведе не тільки до негативних наслідків для платників податку на додану вартість, а і сприятиме зростанню корупційних проявів серед контролюючих органів.

З метою недопущення вищевказаного, проектом передбачається, що жодні критерії ймовірної ризиковості не можуть бути підставою навіть для тимчасового блокування  реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не допускається розірвання Договору про подання електронних документів.

 

 

РОЗДІЛ VI. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

 

  1. Протягом останніх років державою проводиться досить жорстка акцизна політика, яка полягає у збільшенні ставок акцизного податку з метою зростання надходжень до Державного бюджету України.

  Зокрема, Законом України  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" збільшено  ставки акцизного податку:

 на алкогольні напої на 20%, на виноробну продукцію та слабоалкогольні напої на 12%, на тютюнові вироби – на 30% специфічну та на 3 відсоткові пункти (з 12% до 15%) адвалорну;

– з 1 січня 2017 року запроваджено  єдину ставку акцизного податку на дизельне пальне у розмірі 125,5 Є за 1000 л замість диференційованої ставки  125,5 Є та 95 Є в залежності від вмісту сірки.

Пропонується не підвищувати ставки акцизного податку потягом наступних п’яти років, оскільки продовжується зростання податкового навантаження  саме на фізичних осіб при відсутності відповідного зростання рівня оплати праці.

  1. Введення акцизного податку по операціях з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі окремих підакцизних товарів хоч і призвело до зростання доходів місцевих бюджетів, разом з тим є методологічно неправильним, оскільки призводить до подвійного оподаткування одним і тим же податком таких товарів.

Законом України  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" скасовано акцизний податок по операціях з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального.

Разом з тим, залишається об’єктом оподаткування цим податком інші товари.

З урахуванням вказаного, пропонується скасувати  акцизний податок  по операціях з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі всіх інших підакцизних товарів.

  1. Починаючи з 2005 року виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів сплачують акцизний податок до державного бюджету авансом. Тобто, не виробивши ще жодної пляшки, а тим паче не реалізувавши її, виробники вже зобов’язані сплатити авансом до державного бюджету акцизний податок у повному (100%) обсязі від майбутніх розмірів продажу. Без довідки про сплату акцизного податку неможливо придбати марки акцизного податку для виробництва.

Сплата акцизного податку при придбанні акцизних марок змушує виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів залучати  додаткові кредитні ресурси, що негативно впливає на їх фінансовий стан. Щомісяця виробниками горілки до державного бюджету сплачується близько 500 млн грн. акцизного податку. Тож розміри залучених кредитних ресурсів та ставок за ними не важно порахувати. І це при тому, що роздрібна торговельна мережа розраховується за поставлену продукцію протягом 120 календарних днів.

З метою недопущення відволікання обігових коштів підприємств-виробників підакцизних товарів, скасовується авансова сплата акцизного податку платниками, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Передбачається, що продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів проводиться на підставі довідок про сплату суми податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію або про взяття на облік податкових векселів, авальованих банком, в яких зазначається сума акцизного податку, розрахована за ставками на готову продукцію, в підтвердження якої надано такий вексель.

Крім того, з метою недопущення негативного впливу на фінансовий стан підприємств та корупційних дій, встановлюється, що загальна сума податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, за місячний податковий період зменшується на суму внесеної плати за марки акцизного податку,  що призначені  для маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у відповідному податковому періоді.

 

 

 

РОЗДІЛ VII. ПЛАТЕЖІ ЗА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

 

З метою скорочення попереднім Урядом кількості податків, до складу рентної плати було включено шість платежів:  за користування надрами для видобування корисних копалин та в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, радіочастотним ресурсом, за спеціальне використання води та лісових ресурсів, за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Так зване «скорочення» кількості податків фактично не сприяє ефективному використанню природних ресурсів, не спростило адміністрування, і аж ніяк не зменшило податкового навантаження на платників, а навпаки, завдяки запровадженій індексації ставок,  збільшило його. 

Оподаткування природних ресурсів в Україні повинно здійснюватися на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів господарювання та споживачів, сприяти розвитку конкуренції та підприємництва,  механізму регулювання ринкових відносин.

Асоціація платників податків України з метою спрощення та удосконалення механізму адміністрування, оптимізації кола платників, зменшення навантаження на суб'єктів господарювання, зокрема, і в частині витрат на декларування податкових зобов'язань з рентної плати, зниження адміністративного тиску на бізнес-середовище пропонує наступне.

1. До платежів за використання природних ресурсів пропонується включити:

  • плату за користування надрами для видобування корисних копалин;
  • плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних із використанням корисних копалин;
  • плату за використання водних ресурсів.
  1. По платі за використання водних ресурсів платниками визначити виключно лише первинних водокористувачів - суб'єктів господарювання, які здійснюють безпосереднє використання поверхневих вод.
  2. Усунути подвійне оподаткування підземної води, адже чинне податкове законодавство визначає, що суб'єкти господарювання сплачують за підземну воду як плату за спеціальне використання води, так і плату за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.
  3. Для вуглевидобувних підприємств, у яких частка держави складає 100 % до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачити застосування коефіцієнта 0,5.
  4. З метою компенсації втрат бюджетів у зв'язку із скасуванням рентної плати за використання лісових ресурсів, пропонується у розділі «Плата за землю» запровадити окрему плату за використання земельних ділянок лісогосподарського призначення та встановити ставки у відсотках від нормативної грошової оцінки. Слід наголосити, що чинна норма вказаного розділу Податкового кодексу України, яка стосується плати за користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, визначає, що податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, однак ця норма взагалі ніколи не діяла.
  5. Контроль за ефективним використанням радіочастотного ресурсу та дотриманням умов його використання покласти на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка видає ліцензії та дозволи і веде облік користувачів радіочастотного ресурсу.

 

 

 

РОЗДІЛ VIIІ. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ

 

Глава 1.  ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

 

З метою врегулювання та спрощення порядку обчислення податку на нерухомість для платників податків фізичних осіб, у власності яких одночасно перебуває декілька об’єктів житлової нерухомості різних видів або одного типу, які розташовані у різних населених пунктах та для яких місцевими радами встановлені різні розміри пільг і ставки податку на нерухомість Асоціація платників податків України пропонує запровадити новий порядок обчислення податку на нерухомість виходячи з бази оподаткування кожного з об'єктів житлової нерухомості окремо (за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості різних видів або одного типу діюче законодавство передбачає порядок обчислення виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів).

 

З метою узгодження окремих елементів механізму справляння податку на нерухомість запропонований Проект визначає рівні справедливі умови оподаткування для всіх платників податку, зокрема:

- у разі перебування об’єктів нерухомості у спільній сумісній власності декількох фізичних осіб не поділений в натурі, співвласник, який забезпечує сплату  податку від імені усіх співвласників, матиме право на зменшення бази оподаткування із розрахунку застосування пільги для кожного співвласника такого об’єкта оподаткування;

- у разі, якщо особа використовує з метою одержання доходів (здає в оренду, лізинг, позичку, використовує у підприємницькій діяльності) лише частину площі об’єкта оподаткування, розмір податкової пільги, наданої у відповідності з нормами цього Кодексу, встановлюватиметься пропорційно до частини загальної площі такого об’єкта, яка не використовується з метою одержання доходів.

З метою звільнення від оподаткування окремих представників соціально незахищених верств населення Асоціація платників податків України передбачає розширення для фізичних осіб переліку об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які звільняються від оподаткування податком на нерухомість:

  • об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що належить ветеранам війни, ветеранам праці, пенсіонерам тощо;
  • об’єкти житлової нерухомості, що належить учасникам  АТО та членам їх сімей, членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО, багатодітним сім’ям (три і більше дітей);
  • об’єкти нежитлової нерухомості непридатні для використання у господарській діяльності тощо.

Крім того, Проект передбачає розширення переліку та уточнення ознак об'єктів нежитлової нерухомості, які звільняються від оподаткування для юридичних осіб тощо.

 

Глава 2.  ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

 

З метою наведення державного порядку в землекористуванні та оподаткуванні земельних ділянок, оптимізації платників плати за землю, поліпшенні адміністрування цієї плати та уникнення проявів корупції, збалансування надходжень до місцевих бюджетів пропонується наступне.

  1. Зменшити мінімальний розмір орендної плати для сільськогосподарських угідь, оскільки збільшення протягом двох останніх років розміру цієї плати в 3 рази обумовило погіршення фінансового стану підприємств, призвело до значного зростання собівартості сільськогосподарської продукції та зростання цін на неї.
  2. Скоротити межі граничних розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для уникнення зловживань при її встановленні, тим самим надавши можливість на аукціонах регулювати розмір цієї плати.
  3. Скасувати ставку податку щодо земель з постійним видом користування для суб’єктів господарювання, що не належать до державної та комунальної власності, оскільки це ставить в нерівні умови суб’єктів господарювання з однаковим цільовим використання земельних ділянок, при тому, що ради мають право самостійно встановити ставку податку в межах граничних норм, встановлених Податковим кодексом України.

4.       Призупинити на період до 1 січня 2019 року індексацію нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь.    

5.       Встановити окрему ставку податку для лісових земель, компенсувавши скасування рентної плати за спеціальне користування лісових ресурсів.

  1. Встановити пільги із сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб, які розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у їх власності та/або постійному користуванні, на період проведення антитерористичної операції, а також за земельні ділянки, що розташовані на окремих територіях проведення антитерористичної операції відмінних, ніж тимчасово окупована територія, та які постраждали внаслідок бойових дій і непридатні для використання, визнані такими згідно з рішенням органів місцевої влади.
  2. Впорядкувати плату за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за договорами емфітевзису (для сільськогосподарських потреб) та суперфіцію (для забудови). На сьогодні такі договори укладаються відповідно до норм Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, однак відсутні окремі коди бюджетної класифікації та порядок зарахування таких коштів до відповідних бюджетів, а отже відсутній контроль за їх надходженням.

 

  1. Пропонуємо передбачити норму, що у разі встановлення факту самозахоплення земельної ділянки, суб’єкт господарювання сплачує земельний податок за весь період використання земельної ділянки у 10-тикратному розмірі.

 

  1. У зв’язку із незадовільним обліком земель в державі, низьким станом проведення їх інвентаризації, пропонується 5% коштів від плати за землю зараховувати на спеціальний бюджетний рахунок та спрямовувати їх виключно на проведення інвентаризації земель.

 

 

РОЗДІЛ IX. ОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ОПОДАТКУВАННЯ

 

Пропонується запровадити особливий режим оподаткування для окремих суб’єктів господарювання:

а) фізичних осіб – підприємців зі статусом мікробізнесу;

б) фізичних осіб – підприємців зі статусом малого бізнесу.

 

Статус мікробізнесу може надаватись фізичним особам-підприємцям, які:

- здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць

на ринках;

- займаються традиційними народними промислами;

- провадять господарську діяльність з надання послуг населенню, в тому числі побутових, та платникам мікробізнесу;

- кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 5 осіб;

- річний обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень. 

Ставка податку – 5 % від доходу, 2% з яких відраховуються до Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

 Статус малого бізнесу може надаватись фізичним особам – підприємцям, які:

- здійснюють господарську діяльність з надання послуг населенню та платникам, на яких поширюється особливий режим оподаткування згідно з цим розділом;

- здійснюють виробництво або продаж товарів;

- кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не перевищує 25 осіб;

- річний обсяг доходу не перевищує 25 млн. гривень.

 

Ставка податку – 5 % від доходу, 2% з яких відраховуються до Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та із застосуванням РРО.

 

Фахівцями  Асоціації значно скорочено перелік  видів діяльності, які не можуть здійснюватися платниками податків особливого режиму оподаткування.

Визначено лише наступний перелік заборонених видів діяльності:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт та оптовий продаж підакцизних товарів;

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) фінансову, страхову діяльність посередницьку діяльність страхового брокера та страхового агента;

7) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

8) фізичні особи – нерезиденти.

Слід зазначити, що в результаті опрацювання значної кількості отриманих пропозицій від представників бізнесу, проектом ліберального податкового Кодексу України дозволено здійснювати діяльність у сфері ресторанного  господарства та роздрібний продаж підакцизних товарів, зокрема, в ресторанах, кафе, барах тощо, а також діяльність з організації, проведення гастрольних заходів, діяльність у сфері аудиту.

 

 Асоціація платників податків України пропонує зменшення зловживань юридичними особами системою спрощеного оподаткування. Серед таких зловживань  в діючому законодавстві є оформлення працівників як фізичних осіб - підприємців для скорочення зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

При цьому Асоціація пропонує значне покращення умов ведення малого бізнесу щодо кількості найманих працівників і обсягу доходу та наряду із цим  запроваджує один податок на доходи фізичних осіб замість двох нині діючих платежів: податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, знизивши його у 2020 році до рівня 20%.

  • Дане нововведення значно зменшить потребу юридичних осіб у застосуванні спрощеної системи оподаткування для економії на сплаті податків.

Пропонуємо також запровадити з 1 січня 2018 року мораторій на здійснення перевірок фізичних осіб зі статусом мікробізнесу та малого бізнесу на період до 2020 року.    

 

РОЗДІЛ X. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

Україна є аграрною державою, більше 70 відсотків земель становлять сільськогосподарські землі. Тому дуже важливим є підтримка з боку держави сільськогосподарського товаровиробника. Система оподаткування в сільському господарстві, де існують особливі умови господарювання, повинна стимулювати розвиток сільськогосподарського виробництва.

Протягом двох останніх років за рахунок індексації нормативної грошової оцінки земель, збільшенні ставок податку та розміру орендної плати за землю, податкове навантаження сільськогосподарських товаровиробників по сплаті платежів за використання землі зросло майже в 25 разів.

Асоціація пропонує для виробників товарної сільськогосподарської продукції запровадити окремий сільськогосподарський податок.

Діюча система оподаткування для таких товаровиробників створює дискримінаційні умови між самими сільгосптоваровиробниками, адже існуюча зараз 4 група єдиного податку, на якій можуть перебувати  такі підприємства, визначає об’єктом оподаткування лише сільськогосподарські угіддя, що ставить в нерівні умови підприємства, які займаються рослинництвом, в користуванні яких є значні площі сільгоспугідь, та тваринників і птахівників, які мають незначні площі таких угідь і сплачують мізерні суми єдиного податку при величезних оборотах.   

 

Тому Асоціація пропонує:

  1. Встановити окремі підходи в оподаткуванні сільськогосподарських підприємств в залежності від видів діяльності: рослинництво, тваринництво, птахівництво.

Так, для сільгосппідприємств, які займаються рослинництвом, встановити ставку сільськогосподарського податку у відсотках від грошової оцінки землі, а для тих, які займаються тваринництвом та птахівництвом та мають у користуванні незначні площі сільськогосподарських угідь а, відповідно,  податкове навантаження при значних обсягах доходів є суттєво меншим,  – у відсотках від обсягу доходу.

2. З метою розвитку малих сільгосппідприємств, зокрема, фермерських господарств, яких в державі налічується 32,3 тисячі, з яких 22 тисячі мають у користуванні земельні ділянки площею менше 50 га, пропонуємо для   господарств, площа сільськогосподарських угідь яких не перевищує 200 га, до ставок податку застосовувати коефіцієнт 0,5.

3. Призупинити на період до 01 січня 2019 року індексацію нормативної грошової оцінки сільськогосподарських земель для платників сільськогосподарського податку.

 

РОЗДІЛ XI. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  1. Пропонується запровадити з 1 січня 2018 року режим звільнення фізичних осіб — резидентів від юридичної відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій тощо за будь-який період до дня набрання чинності Податкового Кодексу України, що реалізується фізичними особами шляхом одноразового добровільного декларування ними протягом 6 місяців з дня набрання чинності Кодексу належних їм доходів, іншого майна, майнових прав.

Визнати задекларовані фізичною особою доходи, інше майно, майнові права такими, що одержані (оформлені) без порушення норм відповідного чинного законодавства.

Суб’єктами подання одноразової добровільної декларації визнати фізичних осіб — резидентів, які є фактичними власниками, одержувачами доходів, іншого майна, майнових прав, щодо яких подається одноразова добровільна декларація.

Держава забезпечує гарантії для суб`єктів подання одноразової добровільної декларації:

не може бути порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій у зв’язку із задекларованими об`єктами;

не може бути притягнуто до кримінальної або іншої юридичної відповідальності стосовно об’єктів, щодо яких подано одноразову добровільну декларацію, — з моменту подання такої декларації до центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну податкову і митну політику.

 

Суб`єкту подання одноразової добровільної декларації передбачаються гарантії звільнення від обов’язку щодо надання інформації про джерела походження задекларованих доходів, іншого майна, майнових прав; нерозголошення центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну податкову і митну політику, його посадовими особами відомостей про суб`єкта подання одноразової добровільної декларації та іншої інформації, що міститься в одноразовій добровільній декларації, без письмової згоди такого суб`єкта, а також відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю, які стали відомі відповідному органу, посадовій особі у зв`язку із поданням суб`єктом одноразової добровільної декларації.

  1. В суспільстві існує велике занепокоєння частими змінами податкового законодавства, тож конче необхідно встановити ставки податків та не змінювати їх тривалий час. Бізнесу потрібно мати прогнозовану податкову систему, яка б давала можливість складати прогнозовані бізнес-плани на середньострокові і довгострокові періоди. Коли кожного року вносяться зміни

до податкового і митного законодавства, то жоден бізнес не може написати реальний бізнес-план, навіть на один рік. Це найгірше як для наших підприємств, так і особливо для іноземних інвесторів. Для стимулювання бізнесу, а також для залучення іноземних інвестицій пропонується встановити мораторій на внесення змін до Податкового кодексу протягом трьох років з моменту набрання ним чинності.

  1. Пропонується запровадити з 1 січня 2018 року мораторій на здійснення перевірок фізичних осіб зі статусом мікробізнесу та малого бізнесу на період до 2020 року.
  2. Даний Кодекс не має зворотної дії в часі. Всі податкові зобов’язання, які виникли до набуття чинності цим Кодексу, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

9 роз, х роз00014.02.2017, 1773 просмотра.

Добавить комментарий

Имя
E-mail
Телефон
Тема
Комментарий
Оценка
Показать другое число
Контрольное число*